Договір публічної оферти для сайту або мобільного додатку встановлює правила взаємодії між бізнесом і клієнтами під час продажу товарів або послуг онлайн. Такий договір визначає умови оплати, доставки, повернення коштів, використання сайту та відповідальність сторін. Наявність оферти важлива для підключення платіжних систем, проходження перевірок банків і захисту бізнесу у разі спорів з покупцями. У цій статті розберемо, як правильно підготувати оферту для інтернет-магазину та які положення варто передбачити.
Що таке договір публічної оферти?
Публічна оферта - це юридично зобов’язуюча пропозиція щодо продажу товарів або послуг, яка спрямована на необмежене коло осіб і містить всі суттєві умови угоди, такі як опис товару або послуги, ціна, умови оплати та доставки. Бізнес пропонує правила, а юзер їх приймає без можливості змінити. 
В Україні договір публічної оферти регулюється положеннями Цивільного кодексу України, зокрема статтями 633, 641 та 642 ЦК України, які визначають правила публічного договору, оферти та акцепту.
Навіщо потрібна публічна оферта?
IT-юристи Stalirov&Co виділили 5 причин розмістити договір оферти на сайті. З її допомогою ви встановлюєте гарантії для бізнесу і можете:
1. Підключити платіжну систему
Публічна оферта - обов’язкова умова для підключення більшості платіжних систем та сервісів інтернет-еквайрингу. Зокрема, наявність оферти зазвичай перевіряють такі сервіси, як LiqPay, WayForPay, Fondy, Stripe та PayPal під час підключення прийому онлайн-платежів.
Для платіжних систем важливо, щоб у публічній оферті був описаний шлях користувача від початку пошуку до купівлі товару. Для цього розміщуємо інформацію про:
- Оформлення покупки: як користувач може купити товар. Наприклад, за допомогою заповнення реєстраційної форми або особистого кабінету.
- Умови оплати: як проходить верифікація покупки у кошику.
- Умови доставки: хто оплачує доставку.
- Умови повернення: які терміни і процедура повернення коштів.
2. Обґрунтувати джерело отримання доходу
Щоб підтвердити і задекларувати дохід інтернет-магазину або маркетплейсу, вивести кошти з банківського рахунку, у податкову і у банк подають публічну оферту для пояснення легальності походження коштів на рахунках ФОП або ТОВ.
Для контролюючих органів важлива преамбула публічної оферти, де описано чим займається інтернет-магазин або маркетплейс і кому він належить.
Реєстрація ФОП, запуск інтернет-магазину та підключення онлайн-оплати - етапи, на яких бізнесу вже потрібна публічна оферта.
3. Захистити авторські права
У публічній оферті ви повідомляєте користувачеві, що копіювати і використовувати контент заборонено.
Щоб публічна оферта відповідала вимогам вашого бізнесу, потрібно враховувати різницю між об'єктами авторських прав інтернет-магазину та маркетплейсу.
Права інтелектуальної власності інтернет-магазину належать власнику сайту. У публічній оферті він забороняє копіювати текстовий контент, зображення, відеоматеріали, елементи дизайну, програмний код, торгову марку, комерційну назву. Але з іншого боку несе відповідальність за порушення авторських прав третіх осіб.
Маркетплейс має право власності на сайт і брендовані елементи, але основний контент (текст, фото, відео) розміщують користувачі в особистому акаунті, і права інтелектуальної власності належать їм. Маркетплейс бере дозвіл на просування і поширення контенту у користувача. У публічній оферті важливо розмежувати, які об'єкти інтелектуальної власності належать маркетплейсу, а які користувачеві, який просуває товар на майданчику.
4. Пояснити користувачеві правила взаємодії і запобігти зловживанням
Завдання публічної оферти описати правила користування сайтом та мобільним додатком і описати порядок реєстрації, умови створення особистих кабінетів, вимоги до контенту та умови роботи служби підтримки. В оферті важливо визначити правила для користувача, щоб запобігти завантаженню шкідливого ПЗ, використанню сайту у комерційних цілях без відома власника, ДОС атакам, модифікації і зміні програмного коду.
5. Дисклеймер
Договір публічної оферти встановлює рамки відповідальності бізнесу. Наприклад, можна прописати, що сайт не відповідає за достовірність даних. Це актуально, коли виробник продукції не ви.
Крім того, маркетплейси знімають з себе відповідальність за роботу третіх осіб.
Радимо і у вашій публічній оферті передбачити відповідальність банків і платіжних систем за транзакції і обробки платіжних реквізитів. Залиште посилання на політику платіжної системи, щоб покупці могли ознайомитися з інформацією про її роботу.
Важливо розмежувати відповідальність за якість товару. Інтернет-магазин виконує прямі продажі, а значить відповідає за якість. Маркетплейс - це майданчик, де інші постачальники розміщують товар. Саме вони несуть відповідальність за якість і організують доставку.
Команда юристів Stalirov&Co готувала публічну оферту для українського бренду жіночого одягу Gepur. Ми прописали наступні дисклеймери:
Інтернет-магазин не несе відповідальності за:
- будь-які зміни зовнішнього вигляду, складу та комплектації товарів;
- недоліки товару, які можуть виникнути після доставки товару покупцеві;
- обробку персональних даних та платежів платіжною системою "LiqPay";
- надання покупцем неактуальної або некоректної інформації для оформлення замовлення;
- неповну функціональність вебсайту за відсутності доступу до Wi-Fi або мобільної мережі.
Як відбувається акцепт публічної оферти?
Акцепт - це підтвердження згоди користувача з умовами публічної оферти. Це може бути момент оформлення замовлення, оплати товару, реєстрації акаунта або натискання кнопки “Погоджуюсь”.
Для бізнесу важливо не лише розмістити оферту на сайті, а й правильно побудувати UX-процес погодження з її умовами. Найкраща практика - додати окремий чекбокс із посиланням на договір перед оплатою або реєстрацією.
Не рекомендуємо:
- приховувати посилання на оферту;
- використовувати попередньо активовані чекбокси;
- об’єднувати згоду з офертою та маркетинговими розсилками.
Чим простіше користувачу ознайомитися з умовами договору та підтвердити згоду, тим легше бізнесу довести факт акцепту у разі спору або перевірки платіжної системи.
Як скласти договір публічної оферти про надання послуг?
Публічна оферта для товарів і публічна оферта для послуг мають схожу юридичну природу, оскільки обидві є пропозиціями укласти договір на визначених умовах. Проте між ними є важливі відмінності, пов’язані з предметом договору, особливостями виконання та регулюванням.
Оферта для товарів передбачає передачу права власності. Оферта для послуг включає виконання певних дій або надання нематеріальних благ. Наприклад, команда Stalirov&Co розробляла публічну оферту для онлайн-школи інтернет-маркетингу Para School. Предметом такої публічної оферти буде доступ до онлайн-курсів.
Ще одна відмінність полягає у формі та умовах виконання угоди. Тому публічна оферта про надання послуг має детально описувати строки надання, обсяг робіт, критерії якості та порядок приймання результату. Наприклад, для онлайн-школи важливо визначити строк, протягом якого у студентів зберігається доступ до онлайн-уроків.
Крім того, відмінними будуть умови про повернення та відмову. Покупець товару має право повернути товар у визначений законом чи договором строк, особливо якщо він має дефекти або не відповідає заявленим характеристикам. Повернення коштів за послуги можливе лише в разі їх ненадання або неналежного виконання.
Обов’язкові пункти договору публічної оферти для товарів
Договір публічної оферти для інтернет-магазину повинен чітко визначати умови продажу товарів, порядок оплати, доставки, повернення та межі відповідальності сторін.
1. Товар, ціна, оплата та доставка
У публічній оферті важливо детально описати товар, валюту розрахунків, способи оплати та умови доставки. Якщо бізнес залишає за собою право змінювати ціни, це потрібно прямо передбачити в договорі. Інакше покупець може вимагати продаж товару за старою вартістю.
Також рекомендуємо прописати:
- момент підтвердження замовлення;
- строки доставки;
- хто сплачує доставку;
- можливі додаткові комісії;
- порядок дій у разі відсутності товару на складі.
Для міжнародних ecommerce-проєктів ці положення особливо важливі. Регулятори ЄС звертають увагу на повноту інформації про ціну товару, податки та строки доставки, оскільки це впливає на права споживача.
2. Умови повернення та гарантії
Умови договору повинні визначати порядок повернення товарів, строки розгляду претензій та процедуру повернення коштів.
Для продажів у країни ЄС важливо враховувати вимоги Директиви 2011/83/EU, яка надає покупцю право повернути товар протягом 14 днів без пояснення причин. Якщо інтернет-магазин працює на декілька юрисдикцій, варто окремо визначити, яке законодавство застосовується до повернення товарів.
У цьому розділі рекомендуємо передбачити:
- строки подання претензій;
- порядок погодження повернення;
- терміни повернення коштів;
- гарантійні умови;
- контакт для звернень щодо рекламацій.
3. Права та обов’язки сторін
Цей розділ визначає юридичні межі відповідальності бізнесу та покупця.
У договорі варто прописати:
- момент переходу ризику втрати товару;
- відповідальність за помилки платіжних сервісів;
- випадки, коли продавець звільняється від відповідальності;
- обов’язок покупця надати коректні дані для доставки;
- право бізнесу скасувати замовлення у разі порушення умов оферти.
4. Контакти та реквізити компанії
У договорі публічної оферти необхідно вказати повні реквізити бізнесу:
- ФОП або юридичну особу;
- реєстраційний номер;
- податковий номер;
- адресу;
- контакти для зв’язку.
Обов’язкові пункти договору публічної оферти для послуг
Для digital-послуг, SaaS-продуктів, онлайн-шкіл та сервісів публічна оферта повинна визначати не лише порядок оплати, а й правила доступу до продукту, підписки та використання акаунта.
У договорі важливо прописати:
- обсяг і строк надання послуг, наприклад, кількість уроків, період доступу або тариф;
- порядок оплати, автосписання та продовження підписки;
- умови повернення коштів після початку користування сервісом;
- правила користування акаунтом та заборону передачі доступу третім особам;
- порядок компенсації у разі технічних збоїв або недоступності сервісу;
- правила обробки персональних і платіжних даних.
Для SaaS-продуктів оферта також виконує функцію ліцензійної угоди. Тому важливо прямо зазначити, що користувач отримує невиключну ліцензію на використання сервісу, а не права власності на програмне забезпечення.
Окрему увагу варто приділити підписці та автосписанням. Регулятори ЄС та США вже штрафують компанії за приховані умови продовження підписки або складний механізм її скасування. Саме тому умови договору повинні чітко пояснювати, коли відбувається списання коштів, як відключити підписку та у яких випадках можливе повернення оплати.
Також рекомендуємо передбачити право користувача експортувати свої дані та переносити їх до іншого сервісу, оскільки такі вимоги поступово стають стандартом для digital-продуктів.
Типові помилки у договорі публічної оферти
Навіть великі ecommerce- та SaaS-проєкти часто допускають помилки, через які публічна оферта втрачає юридичну силу або створює ризики для бізнесу.
Найпоширеніші проблеми:
- посилання на оферту неактивне або приховане під час оформлення замовлення;
- тексти оферти, політики конфіденційності та умов оплати суперечать одне одному;
- використовується шаблон, написаний під іншу юрисдикцію;
- у договорі не визначений момент акцепту;
- чекбокс погодження встановлений за замовчуванням;
- відсутні умови повернення коштів для digital-послуг або підписок;
- нечітко описані автосписання та продовження підписки;
- не прописані правила користування акаунтом та обмеження ліцензії для SaaS-продуктів.
Кожна з цих помилок може призвести до спорів із користувачами, блокування платіжного акаунта або претензій з боку регуляторів. Саме тому договір публічної оферти повинен враховувати специфіку бізнесу, юрисдикцію роботи проєкту та реальний шлях користувача від оформлення замовлення до оплати й отримання послуги або товару.
