Захантити розробника, інженера або тестувальника стає все складніше. Попит на фахівців з високою кваліфікацією і досвідом перевищує пропозицію. Коли ж IT-компанія знаходить свого фахівця, залишається організувати роботу так, щоб обидві сторони були задоволені: врахувати забаганки девелопера, але застрахувати компанію від фінансових та інших ризиків. Саме тому компанії замовляють складання договору на розробку програмного забезпечення, який чітко визначає обов'язки сторін, порядок виконання робіт, передачу прав інтелектуальної власності та відповідальність. Як це зробити - розповідаємо в статті.
Перш ніж починати роботу, підпишіть договір про виконання робіт. Пункти, які ви зазначите у договорі, будуть застосовуватися до організації робочого процесу і допоможуть вирішити конфлікти у команді.
Ні для кого не секрет, що більшість девелоперів в Україні працюють з IT-компаніями як ФОП. У такому випадку договір про виконання робіт буде виконувати роль трудового договору з розробником.
7 обов'язкових пунктів договору на створення вебпродукту
1. Предмет договору - яку роботу виконує девелопер?
Завдання IT-юриста у договорі визначити вид роботи, а вимоги і деталі описуються у технічному завданні. З іншого боку, варто уникати загальних формулювань, щоб підтвердити джерело доходу і уникнути проблем з податковою і органами фінансового моніторингу. Перевірте, щоб предмет договору відповідав КВЕДу девелопера. Може трапитися так, що ФОП розробляє для IT-компанії софт, а КВЄД у нього 74.10 - дизайн. У такій ситуації податкова може донарахувати податки, і замість 5% від доходу на спрощеній системі оподаткування, доведеться платити 18% за загальною ставкою.
Пропонуємо предмет договору визначити так: виконавець надає послуги з розробки, модифікації, тестування та технічної підтримки програмного забезпечення. І перевіряємо, щоб КВЕД у розробника був 62.01 - комп'ютерне програмування.
2. Менеджерування роботи - де ставляться завдання і як приймаються результати?
Щоб уникнути хаосу в організації роботи, важливо визначити:
- канали комунікації: таск-менеджери, таск-трекери, сервіси, корпоративні пошти та інші;
- можливість замовника скасувати завдання або деталізувати її опис: змінити умови або терміни виконання;
- порядок прийняття результатів роботи.
Ось приклад такого пункту з договору: замовник може ставити завдання у письмовій формі, а саме направляє повідомлення електронною поштою або створює завдання у сервісі Jira. Для зручності комунікації замовник створить виконавцю адресу електронної пошти.
За результатами повного або часткового виконання завдань, сторони щомісячно складають і підписують акт наданих послуг. Якщо замовник відмовляється прийняти результати роботи, виконавець протягом 10 календарних днів усуває баги.
Важливо розмежувати які дефекти розробник усуває безкоштовно, а які будуть додатковою роботою.
Не завжди помилку і доопрацювання просто розмежувати. Наприклад, клієнт залишив об'ємний відгук на сайті. Після чого з'їхала кнопка готання слайдеру відгуків. Баг у роботі виник через адаптивну верстку. Але зміни контенту на сайті повинні відображатися коректно, а значить розробник припустився помилки.
А тепер приклад багу, усунення якого доведеться додатково оплатити. У розділі контактів більшості сайтів зашиті Google карти. Раніше розробники додавали на сайт такий функціонал скопіювавши шматок коду. Але з недавнього часу Google ввів плату за розміщення карти. Після чого всі сторінки сайтів з картами видали помилку. Але провини розробника у цьому немає. Щоб вирішити проблему, потрібно купити право розмістити Google карту на сайті, і внести зміни у код.
Повернемося до порядку прийняття результатів робіт. У договорі обов'язково закріпіть способи їх передачі.
За результатами виконаних завдань виконавець передає результати роботи з використанням:
- аккаунта електронної пошти;
- таск-трекера;
- аккаунта в Confluence;
- сховища Git.
Як ви розумієте назви всіх таск-трекерів, систем і сервісів лише приклади. У вашому договорі повинні бути реальні інструменти і канали комунікації, місця постановки завдань і передачі інтелектуальної власності, які використовує команда.
3. Вартість роботи - скільки і коли IT-компанія платить розробнику?
Вартість роботи за певний період, наприклад місяць, вказується в акті наданих послуг або інвойсі. А ось у договорі IT-юристи описують порядок розрахунку: валюта і термін, штраф за прострочення оплати.
А ось і приклад пункту: замовник оплачує виконавцю послуги на банківський рахунок в доларах США протягом 15 робочих днів з моменту підписання акту наданих послуг.
4. Інтелектуальна власність - які права переходять IT-компанії?
У процесі роботи девелопер та інші співробітники створюють об'єкти інтелектуальної власності - вихідний і об'єктний код, операційні системи, бази даних, дизайнерські рішення, робочий функціонал, продуктові алгоритми та інші. Важливо, щоб у результаті власником інтелектуальної власності була IT-компанія. Зробити це просто: напишіть у договорі, що всі майнові права на об'єкти інтелектуальної власності (авторського права) переходять до замовника з моменту створення, що підтверджується актом наданих послуг або інвойсом до міжнародних контрактів. Тільки у такому випадку компанія зможе передати готовий IT-продукт клієнту.
Також радимо уточнити які саме права переходять до замовника від девелопера:
- допрацьовувати, адаптувати, використовувати частинами та іншим чином змінювати IT-рішення без попереднього узгодження з виконавцем;
- генерувати похідні об'єкти;
- продавати і передавати у користування, видавати ліцензії на IT-продукт;
- імпортувати та експортувати об'єкти інтелектуальної власності;
- рекламувати IT-продукт та інші права.
І останній штрих у розділі про інтелектуальну власність - пункт про способи передачі результатів роботи.
Один з можливих способів - надання доступу до сховища, у якому знаходиться об'єкт інтелектуальної власності. Але це тільки приклад, у вашому договорі повинні бути описані способи, якими користуються співробітники у компанії.
5. Конфіденційність - яку інформацію слід зберігати в секреті?
Девелопер знає про роботу IT-компанії все і навіть більше: бюджети проектів, заробітну плату співробітників, списки клієнтів, новації, фічі, алгоритми, підходи до роботи та іншу конфіденційну інформацію. Тому важливо обмежити можливість співробітника її розголошувати. Для цього у договір вноситься розділ про конфіденційність - NDA.
Завдання IT-юриста детально описати яка саме інформація буде розглядатися як конфіденційна: контракти, попередні договори, зарплати співробітників, вартість послуг, бюджети проектів, ділові пропозиції, дані про клієнтів, бізнес-плани, маркетингові дослідження, технічні завдання, технологічна документація, звіти про виконання робіт та інша інформація. Перелік буде відрізнятися у договорах різних IT-компаній, так як важливо врахувати особливості організації внутрішніх процесів у компанії та IT-продукти, над якими працює команда.
Крім переліку конфіденційної інформації, потрібно вказати способи її передачі: електронна пошта; месенджери; сховища даних; таск менеджери; колли; відео-конференції та інші.
Детальніше про те, як IT-компанії захистити конфіденційну інформацію у статті про NDA.
Наступне питання, на яке повинна відповісти IT-компанія перед тим як підписувати договір з девелопером: ви дозволяєте співробітнику називати себе автором і внести кейс у портфоліо? Залежно від того, яке рішення прийме IT-компанія, у договорі має бути пункт, який дозволяє або забороняє співробітнику відкривати інформацію про роботу над IT-продуктом.
Після того як режим конфіденційності описаний, правила встановлені, не забудьте прописати санкції - штраф і компенсація. Приклад пункту з договору: за розголошення конфіденційної інформації особисто виконавцем, або пов'язаною з ним людиною, виконавець повинен компенсувати збитки у розмірі справедливої компенсації, але не менше 10 000 доларів США, і не нижче сукупної вартості оплачених послуг за 6 місяців.
6. Вирішення конфліктів - де буде розглядатися спір?
Більшість спорів в IT вирішуються шляхом переговорів. Тому радимо у договорі передбачити досудове врегулювання спору.
Опишіть алгоритм процедури переговорів:
-
- написати і відправити претензію.
- Сторона, яка отримала претензію, повинна відповісти, наприклад, протягом 30 календарних днів.
- Якщо відповіді на претензію немає, вважається, що опонент прийняв вимоги.
І тільки коли стає зрозуміло, що переговори не призвели до вирішення конфлікту, сторони можуть звернутися до суду або арбітражу.
7. Розірвання договору - за скільки днів попередити іншу сторону?
IT-компанія і девелопер можуть ініціювати розірвання договору. Важливо встановити період часу за який кожен з них попередить про припинення співпраці. Наприклад, 60 днів. IT-компанія встигне знайти заміну співробітнику, а розробник новий проект.
Крім того, припинити договір можна і за допомогою додаткової угоди. Ви можете встановити термін довше, ніж той, який спочатку прописали у договорі. IT-юристи використовують додаткову угоду, щоб закріпити домовленість IT-компанії з розробником про те, що він затримається на проекті довше, наприклад до завершення певного скоупу робіт.
Тепер ви знаєте з чого складається договір з IT-фахівцем. Робочі ситуації можуть бути різними. Сьогодні співробітник виконує завдання у терміни і його любить команда, завтра він відмовляється підписати акт наданих послуг і передати вам результати роботи. У такому випадку, якщо у договорі детально описаний продукт, який програміст розробив для замовника, і момент переходу прав інтелектуальної власності, конфлікт з розробником не страшний. Так потрібно пропрацювати кожен ризик, щоб IT-компанія не втрачала час на конфлікти і створювала IT-продукти вартістю мільйони доларів.
