Безкінечні ітерації. Замовник не надав матеріали та доступи. Продукт готовий, але клієнт не виходить на зв'язок. Інвойс неоплачений. Такі сценарії знайомі більшості IT-компаній. Їх можна уникнути, якщо договір на створення сайту у кожній із ситуацій захищає інтереси компанії.
У статті обговоримо найпоширеніші пастки, з якими зіткнулися наші клієнти. Розкажемо про те, як наявність певних положень у контракті захистить від касових розривів, простою команди та нерентабельних проектів.
Навіщо розробляти договір виготовлення сайту?
IT юристи проектують документ, щоб:
- встановити перелік робіт веб-майстра.
- Визначити дедлайни проміжних та загальних завдань.
- Описати способи виправлення багів на веб-сайті.
- Скласти графік проведення платежів із санкціями за прострочення.
- Розподілити функції між командою розробників та замовником.
Що має бути в угоді про створення веб-ресурсу?
Класичний договір розробки сайту складається із 9 розділів.
Сторони та предмет
Одна сторона угоди – замовник: фізична особа чи юридична особа. Друга – IT-компанія як виконавець.
У першому розділі документа розпишіть, яку роботу команда виконує для клієнта. Наприклад, надання інформаційно-технічних послуг із програмування, підтримки, обслуговування та наповнення сайту.
Радимо детально описати, що включають послуги. Нижче залишимо приблизний список.
- Розробка та обслуговування особистого кабінету користувача.
- Проектування адміністративної панелі для керування сайтом.
- Внесення змін до структури та верстка.
- Прототипування та розробка дизайну.
- Наповнення сайту – розміщення текстової та графічної інформації.
- Контроль працездатності хостингу.
- Підтримка актуальності додаткових модулів та плагінів.
- Ведення статистики відвідувань.
- Створення архівів.
- Підтримка робочого стану.
- Підключення сервісів аналітики та SEO-просування.
Порядок виконання робіт
Тут опишіть алгоритм співпраці: від заявки до результатів.
1 крок: постановка технічного завдання
Програміст розпочинає роботу після отримання заявки, в якій зазначено перелік послуг, модель оплати, ціна, термін, вимоги до якості та кількості.
Розділіть процес на етапи. Для кожного з них попрошіть окремо ТЗ та позначте терміни. Але погодьте вимоги до кінцевого результату.
Залишіть замовнику можливість вносити зміни до ТЗ. Але уточніть, що у такому разі виконавець може змінити вартість послуг. Пункт у договорі можна сформулювати так: якщо замовник вносить зміни до узгодженого ТЗ, виконавець має право перерахувати загальну вартість послуг з урахуванням нових змін.
2 крок: узгодження технічного завдання, надання інформації, контенту та доступів
Закріпіть обов'язок замовника призначити на своїй стороні відповідальних за узгодження ТЗ, надання матеріалів та доступів, оплату інвойсів. Додатково вкажіть, хто може вносити коригування у прототип продукту.
Окремий пункт договору рекомендуємо присвятити правилам комунікації. Вкажіть засоби зв'язку. Наприклад, напишіть, що для обміну інформацією сторони використовують:
- електронну пошту, Skype, ZOOM, Slack, Discord;
- таск-трекери: Jira, Trello;
- месенджери: WhatsApp, Viber, Telegram та інші.
3 крок: прийняття результатів з окремих спринтів
Після завершення кожного з етапів IT-компанія направляє акт прийому-передачі послуг для локальних клієнтів або інвойс для іноземних. У договорі зафіксуйте строки:
- на підписання акта чи поводження з претензіями;
- на оплату робіт після підписання акта.
Трапляється, що клієнт не підписує акт, але й претензій не надає. Тоді радимо прописати термін, після якого акт автоматично вважається підписаним.
Додайте пункт із переліком способів передачі результатів роботи: використання електронної пошти, домену, таск-менеджеру чи репозиторію, завантаження на хостинг.
4 крок: виправлення помилок
Пропишіть, що вважається помилкою і скільки часу дається розробнику на усунення багів. Радимо закріпити правило про те, що замовник надсилає докладний та повний список невідповідностей чи помилок єдиним файлом. Це допоможе уникнути нескінченного потоку ітерацій та визначити дедлайн.
Вартість та оплата робіт
IT-юристи описують у договорі варіанти розрахунків та моделей оплати. Так, у сторін з'являється можливість вибору на кожному етапі.
3 види розрахунків
Повна оплата.Здійснюється перед наданням послуг у розмірі 100% від загальної вартості.
Часткова оплата. Ділиться на передоплату та постоплату у розмірі 50%.
Постоплата. Здійснюється після завершення робіт у 100% розмірі.
4 моделі оплати
Fixed price
Бюджет визначається перед початком робіт та не змінюється. Система підійде для коротких проектів із одним замовником та невеликою командою. А також, якщо ви працюєте за каскадною моделлю та орієнтовані на фіксоване завдання.
Time&Material
Оплата здійснюється за фактом виконаних робіт. Система актуальна для довгострокових проектів від 3-х місяців. На стадії укладання договору проект ділиться на кілька етапів, кожен спринт оцінюється окремо. Замовник може вносити зміни та доповнення до технічного завдання. IT-компанії не обов'язково на старті визначати кінцеву вартість продукту та кількість робочих годин. У цій ситуації рекомендуємо спланувати час, склад команди та завдання для виконання одного спринту з підрахунком робочих годин на 2-4 тижні.
Передплата
Щомісячний розрахунок із закріпленою датою, вартістю та фіксацією кількості робочих годин.
Поетапна оплата
Послуги розбиваються на етапи із визначенням вартості кожного з них. Оплата провадиться після завершення етапу і може ділитися на передоплату та післяплату.
Конкретна ціна фіксується в ТЗ, а в договорі сторони визначають процедуру та відповідають на запитання:
- як часто виставляються акти чи інвойси;
- протягом якого часу провадиться оплата;
- який розмір пені за прострочення.
Уточніть, що у разі несплати або несвоєчасної оплати, IT-компанія може призупинити надання послуг або обмежити доступ до результатів. Збитки, які сталися через затримку, несе замовник.
Не забудьте згадати, що додаткові витрати на сервери та хмарні послуги, замовлення контенту, веб-дизайну, зображень несе замовник.
Права інтелектуальної власності
Після завершення співпраці до замовника переходять права на:
- вихідний та об'єктний код;
- графічний дизайн, аудіо та відео, ілюстрації та фото, карти, плани, креслення, ескізи, мокапи;
- похідні твори та бази даних;
- тексти перекладів для дублювання, озвучення, субтитрування;
- винаходи, корисні моделі та промислові зразки, прототипи, ноу-хау, патенти, торгові марки, доменні імена;
- бази знань, основні ідеї, підходи, прийоми, методології, алгоритми, парадигми програмування, маркетингові дослідження та інші об'єкти.
У договорі важливо передбачити, що перехід прав відбувається після сплати. А ось пункт про перехід із моменту створення радимо виключити. Так IT-компанія може залишитися без оплати, але замовник матиме право власності на сайт або його окремі елементи.
Окремо визначте, який обсяг інтелектуальної власності IT-компанія використовує під час роботи над проектом, але не передає після його завершення. До таких об'єктів належать:
- вихідні матеріали графічного дизайну, коди програмного забезпечення, додаткові модулі;
- бази знань, основні ідеї, підходи, прийоми, методології, алгоритми, парадигми програмування, ІТ-розробки, ноу-хау;
- внутрішні програмні рішення, приватні пакетовані коди, макети, прототипи, мокапи;
- зовнішнє пропрієтарне програмне забезпечення.
Додатково зафіксуйте, що IT-компанія використовує вільне програмне забезпечення та інші матеріали за «безкоштовною», «відкритою» моделлю ліцензування.
Умови конфіденційності
У договір про створення сайту впроваджують NDA — угода про нерозголошення конфіденційної інформації та непереманювання клієнтів та співробітників.
Щоб захистити комерційну таємницю, визначте:
- яка інформація вважається конфіденційною та дайте її перелік;
- способи передачі;
- дії, які вважатимуться розголошенням;
- правомірне розкриття інформації.
Детальний опис кожного пункту знайдете у статті Договір про нерозголошення конфіденційної інформації для IT компанії.
Обробка персональних даних
Під час розробки продукту сторони надають один одному доступ до даних, які ідентифікують учасників процесу. До такої інформації належать:
- ім'я, прізвище, по батькові, паспортні дані;
- номери телефонів, часовий пояс, адресні дані, електронна пошта, IP-адреса;
- інформація про обладнання та доступ/використання/авторизацію у системах;
- інформація про кваліфікацію, фотографії із зображенням зовнішності, підписи осіб.
Перш ніж обробляти дані, отримайте дозвіл клієнта.
Алгоритм вирішення спорів
Наперед опишіть свій сценарій вирішення конфліктів. Пропонуємо 3 стадії.
Переговори
60% конфліктів, з якими звертаються наші клієнти, вирішуються за допомогою досудового врегулювання спорів. Процедура починається з письмових претензій. У договорі фіксують термін, протягом якого друга сторона має відповісти на звернення. Якщо відповіді не отримано, вважається, що вимоги прийняті.
Залучення медіатора
Якщо дійти згоди не вдалося, сторони домовляються залучити професійних медіаторів у сфері IT. Кандидатуру затверджують одноголосним рішенням. Додатково радимо обмежити період медіації конкретним терміном. Наприклад, 30 календарних днів.
Судовий процес
Коли досудовий порядок не допоміг досягти консенсусу, справа передається до суду чи арбітражу. На такий випадок у договорі слід визначити який орган розгляне суперечку. Наприклад, господарський суд України.
Дострокове розірвання договору
Сторони можуть передчасно завершити роботу, надіславши один одному повідомлення за 10 календарних днів до моменту розірвання договору. Такий термін у кожному випадку обговорюється окремо. Важливо передбачити, що замовник здійснює повний розрахунок за надані послуги. Додайте застереження, що виявлення критичних помилок не є підставою для відмови від оплати. Але програмісту доведеться усунути баги.
Дисклеймер
Уявіть, що сайт займає топові позиції у Google пошуку. Несподівано SEO виявив, що охоплення впали, а половина сторінок видає 404. Виявилося, що замовник вирішив поюзати адмінку сайту.
Щоб не усувати чужі помилки безкоштовно, додайте у договір дисклеймери. Напишіть, що IT-компанія не несе відповідальності за порушення функціональності сайту з вини замовника чи інших осіб, яким надано доступ. У такому разі розробники не зобов'язані безоплатно виправляти порушення.
Також додайте застереження, що через деякий час виникне необхідність оновлення чи доопрацювання результатів. Наприклад, програмного ядра, компонентів сайту, серверного системного та прикладного програмного забезпечення. І у такому разі робота виконавця додатково оплачується.
І ще один найпоширеніший випадок — втрата результатів роботи. Напишіть, що IT-компанія не зобов'язана зберігати та безкоштовно відновлювати сайт.
Поради від IT юристів
- Деталізуйте предмет договору. Список послуг має відповідати КВЕД IT-компанії.
- Фіксуйте чіткий алгоритм постановки ТЗ та прийняття робіт. Пропишіть, що ТЗ – це невід'ємна частина договору. Так ви надаєте документу обов'язкову юридичну чинність.
- Розподіліть зони відповідальності на стороні виконавця та замовника. Зобов’яжіть клієнта повідомляти IT-компанії про залучення до проекту нових учасників: розробників, тестувальників, дизайнерів чи PM. Так компанія зможе уникнути конфлікту інтересів.
- Запровадьте класифікацію дебагів, щоб розмежувати помилки та додаткові таски. Опишіть порядок усунення.
- Додайте різні види розрахунків та моделей оплати, щоб забезпечити гнучкість ціноутворення.
- Пропишіть у договорі правила переходу інтелектуальної власності. Згадайте про можливість використання опенсорних рішень.
- Доповніть розділ про права виконавця пунктом про можливість розміщувати комерційну назву, торгову марку замовника у своєму портфоліо.
- Зніміть із компанії відповідальність за порушення функціональності сайту з вини третіх осіб.
- Не поспішайте подавати позов до суду, якщо виник конфлікт. Скористайтеся претензією, медіацією чи арбітражем.
