Якщо ви український фаундер, який самостійно, або у партнерстві, відкрив компанію за кордоном, вам слід розібратися з КІК. IT-юристи Stalirov&Co розповіли, коли українці вважаються контролюючими особами, які звіти про КІК їм слід подавати та як здійснюється оподаткування КІК.
Що таке КІК?
КІК (Контрольована іноземна компанія) — це компанії за кордоном, які контролюються українськими резидентами: юридичними або фізичними особами. Наприклад, український засновник GameDev-компанії відкрив сейлз-офіс на Кіпрі. Така компанія вважається КІК.
Як розпізнати КІК?
Щоб отримати статус контролюючої особи, слід відповідати вимогам, визначеним у законі про контрольовані іноземні компанії:
- Частка у капіталі іноземної компанії 50% і більше. Уявімо, що українець заснував компанію у США в партнерстві з іноземцем. Частки у бізнесі розподілили 50/50. Така компанія буде КІК, а український фаундер вважатиметься контролюючою особою.
- Загальне володіння компанією розподілено між резидентами України таким чином, що сукупне володіння становить 50% і більше. Тоді достатньо, щоб кожен з українців-власників володів часткою більше 10%. Але для звітних періодів 2022-2023 застосовується 25% і більше. До прикладу, у компанії в Делавері 3 засновники. Два з них українці, один американець. Частки розподілені по 30% у резидентів України та 40% у громадянина США. Тоді сукупне володіння резидентів України складе 60% і частка кожного з них буде більшою 25%. Така компанія буде КІК і кожен український засновник вважатиметься контролюючою особою.
- Фактичний контроль над іноземною компанією. Критерій застосовується коли резидент України має суттєвий вплив на бізнес. Наприклад, впливає на рішення органів управління, веде переговори по контрактах від імені компанії, визначений як бенефіціар при відкритті банківського рахунку. Цей пункт запроваджено, щоб припинити ситуації, коли компанії реэструються на інших осіб для уникнення оподаткування.
Компанію можуть визнати КІК, якщо володіння здійснюється опосередковано, через інші компанії. Зокрема, якщо іноземна компанія КІК стає власником іншої іноземної компанії. Тому створювати ланцюжки з компаній, щоб обійти правила КІК та уникнути декларування, немає сенсу.
Чи будуть засновники контролюючими особами, якщо вони проживають в іншій державі?
У зв’язку з війною засновники IT-бізнесів були змушені виїхати за кордон та відкрити там нові компанії. Щоб зрозуміти, чи будуть вони вважатися контролюючими особами, мешкаючи в інших державах, слід перевірити податкове резидентство. За загальним правилом, якщо особа більше 183 днів проживає в іншій державі, яка є для неї центром життєвих інтересів, вона стає податковим резидентом цієї держави. Тобто, якщо минуло більше 183 днів і за цей час ви орендували в новій державі нерухомість для постійного проживання, придбали автомобіль, влаштували дитину до школи, то ви стали резидентом цієї держави. Тоді подавати КІК звітність та сплачувати податки не потрібно. Але у податкової все ще немає однозначного підходу до визнання вас нерезидентом України, тому кожен випадок краще аналізувати індивідуально.
Які податки доведеться сплачувати контролюючим особам?
Платниками податків будуть українські контролюючі особи:
- Юридична особа сплачує податок на прибуток за ставкою 18%, навіть, якщо є платником єдиного податку. IT-компанії резиденти Дія Сіті сплачують податки КІК за загальними правилами.
- Фізична особа сплачує ПДФО за ставкою 18% та 1,5% військового збору. Якщо протягом 2 років з моменту завершення звітного періоду прибуток КІК завести на українські рахунки, то ставка податку зменшується до 9%.
Оподатковується скоригований прибуток пропорційно до частки у капіталі іноземної компанії.
Якщо сукупний прибуток усіх КІК не перевищує 2 млн євро, контролююча особа не сплачує податки, але продовжує подавати щорічну звітність. Зверніть увагу, що для звільнення від сплати податків потрібно порахувати прибутки від усіх іноземних компаній, які контролює особа.
Також, не потрібно платити податки, якщо між Україною та іноземною державою підписана конвенція про уникнення подвійного оподаткування або договір про обмін податковою інформацією, та існує одна з умов:
- іноземна компанія сплачує податок на прибуток за ефективною ставкою, яка не є меншою основної ставки податку на прибуток підприємств в Україні (18%), або менша такої ставки не більше, ніж на 5%, тобто не є меншою 13%.
- сукупний пасивний прибуток від усіх КІК контролюючої особи не перевищує 50% прибутків з усіх джерел. Наприклад, до пасивних прибутків від КІК належать дивіденди та роялті.
Україна підписала договори про уникнення подвійного оподаткування з більшістю держав, в яких український IT-бізнес відкриває компанії: Кіпр, Естонія, Польща, Німеччина, Англія, Канада, ОАЕ, Ізраїль та інші. Тому, велика частина IT-бізнесу буде звільнена від сплати податків, але важливо перевірити ставку податку на прибуток. Вона не повинна бути меншою 13%.
Повідомлення та звіт КІК: хто і коли подає
Починаючи з 2022 року, резидент України, який придбав частку у КІК, повинен повідомити про це податковий орган протягом 60 днів з моменту придбання. Якщо частка в компанії отримана до 01.01.2022 року, подавати повідомлення про КІК не потрібно.
Штраф за неподання повідомлення складе близько 908 400 грн.
Крім повідомлення, слід подавати річний КІК звіт. До нього додається перекладена та завірена нотаріусом фінансова звітність іноземної компанії.
Терміни подання звітності за 2024 рік:
Фізичні особи: до 1 травня 2025 року.
Юридичні особи: до 1 березня 2025 року.
26 грудня 2024 року набули чинності зміни до Податкового кодексу. Тепер штрафи за порушення, допущені з 1 січня 2022 року та під час воєнного стану, не застосовуються. Але контролюючим особам потрібно виконати всі зобов’язання щодо звітності протягом шести місяців після завершення воєнного стану.
Відсутність санкцій не означає, що повідомлення та звітність про КІК подавати не потрібно. Ми радимо розібратися з заповненням форм зараз, доки податкова лояльно реагує на можливі помилки, та не чекати остаточних дедлайнів.
